ДЕЛОВОЙ - главная     Авторам и читателям    научная книга "Деньги"    Контакты
научные статьи:   анализ конфликтов на Украине и в Сирии по теории гражданских войн    демократия и принципы Конституции в условиях перемен    три суперцивилизации    государственные идеологии России, Украины, ЕС и США    три глобализации: по-английски, по-американски и по-китайски   
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Зокрема, таку групу вiдносин становлять майновi вiд-
носини приватноє i державноє власностi. Державна власнiсть
перебувау у повному господарському вiданнi державних
сiльськогосподарських пiдприумств (органiзацiй, обуднань).
Приватною власнiстю у власнiсть КСГП, ВСГК, АСГТ. Тру-
довi правовiдносини в сiльськогосподарських пiдприумствах
усiх форм власностi у сферi трудового права за видами субук-
тiв, обуктiв i змiстом у лише незначною частиною предмета
трудового права, в той час як у системi аграрних правовiдно-
син iнститути трудового права стосовно до правового регулю-
вання трудових вiдносин мiж працiвниками i аграрними пра-
цедавцями набувають специфiчного змiсту, зумовленого
особливостями сiльськогосподарських продуктивних сил i ви-
робничих вiдносин.
Цими ж факторами зумовлюуться змiст економiчних мето-
дiв, як правило, спiльних для сучасноє виробничо-господар-
ськоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi та органiзацiйно-правових форм. Звiдси вип-
ливау спiльнiсть правових методiв, що використовуються в
процесi правового регулювання виробничо-господарськоє
дiяльностi субуктiв агропромислового комплексу.
1 Див.: Алексеев С.С Обшиу теорстнческие проблеми социалистического
правд. - М., 1961. - С. 62. Його ж - Общая теория права. - Т. 1. - М.,
1982. - С. 250-260; Общая теория права / Под ред. Братуся С.Н. й Самощен-
ко Н. С. - М., 1966. - С. 320-340 та ш.
Предмет 1 система аграрного права 19
Викладене свiдчить, що наявнiсть рiзновидiв предмета аг-
рарного права зумовлюу потребу в рiзновидах методiв аграр-
ного права. На думку проф. С. С. Алексеува, метод правового
регулювання обуднуу чотири тiсно повязанi мiж собою лан-
ки: правосубукгнiсть, яка виражау загальне юридичне стано-
вище сторiн; юридичнi факти; змiст правовiдносин; юридичнi
санкцiє1.
2- Визначення методiв правового регулювання суспiльних
вiдносин, що iснують у процесi функцiонування агропромис-
лового комплексу, мау i теоретичне, i практичне значення.
Теоретичне полягау в тому, що встановлення таких методiв та
єх функцiонування забезпечують наукову обгрунтованiсть аг-
рарного права як галузi права. Практичне ж значення вияв-
лення цих методiв сприятиме встановленню стану i ступеня єх
дiувостi в досягненнi завдань аграрного права, в додержаннi
його принципiв; у визначеннi, наскiльки цi методи у ефек-
тивними, виправдовують себе у правозастосувальнiй практицi
в системi АПК.
3. В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи
правового регулювання являють собою встановленi або сан-
кцiонованi державою способи та засоби правового впливу, за
допомогою яких визначаються правомочностi субуктiв права
- учасникiв аграрних правовiдносин; це способи зясування,
визначення характеру виникнення, змiни i припинення вiд-
носин мiж субуктами АПК. Предмет правового регулювання
охоплюу тi конкретнi суспiльнi вщносини, якi регулюються
нормами аграрного права, а метод правового регулювання
визначау, яким чином цi конкретнi аграрнi вiдносини чи к
група регулюються нормами аграрного права2.
В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи пра-
вового регулювання являють собою встановленi або санкцiо-
нованi державою способи правового впливу, засоби, прийо-
ми, завдяки яким встановлюються або реалiзовуються право-
мочностi субуктiв прав i правовiдносин3. Це способи визна-
чення характеру (природи) правовiдносин мiж ними; за
Див.: Алексеев С. С. Предмет сояетского гааяаданского права. - Сверд-
ловск, 1959. - С. 258-259, а також: Общие теоретические проблеми система
социалистического права. - М., 1961. - С. 62.
2 Дул.: Уiнук В. 3. Проблеми теорви кхиовззного права-- М., 1969.- С. 90.
3 Див.: Там само. - С. 90. ;
допомогою цихспособiв визначаються i закрiплюються права
i обовязки особи (фiзичноє або юридичноє), а також регулю-
уться єхня юридична вiдповiдальнiсть в разi невиконання або
неналежного виконання цих обовязкiв.
Методи правового регулювання - це такi способи, за до-
помогою яких держава на основi iснуючоє сукупностi право-
вих норм забезпечуу необхiдну єй поведiнку людей як учасни-
кiв правовiдносин або впроваджуу тi засоби регулювання, якi
в конкретних умовах (полiтичних, економiчних, соцiальних
тощо) можуть дати максимальний очiкуваний результат у
здiйсненнi аграрних та земельних реформ, вирiшеннi продо-
вольчоє кризи, становленнi ринкових вiдносин, у розвитку
iнфраструктури ринку тощо.
14. Методи правового регулювання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрно-право-
вих вiдносин, мiстяться в законах та iнших нормативно-пра-
вових актах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не
виключау використання в аграрних правовiдносинах право-
вих методiв, властивих iншим галузям права, у випадках од-
норiдностi та спорiдненостi суспiльних вiдносин.
В Украєнi з часу проголошення єє незалежностi прийнято
закони, в яких передбачено державну реустрацiю сiльськогос-
подарських пiдприумств. Вiдповiдну правову норму вмiщено
в законах "Про пiдприумства в Украєнi" (ст. 6), "Про пiдпри-
умництво" (ст. 8), "Про господарськi товариства", "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 3), "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 6), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 9) та iн. Державна реустрацiя
товаровиробникiв у неодмiнною умовою єхньоє участi в рин-
кових економiчних вiдносинах. Вона становить собою юри-
дичний факт, з моменту виникнення якого товаровиробник
набувау правоздатностi субукта майнових, земельних, фiнан-
сово-кредитних, податкових, аграрно-договiрних правовiдно-
син. Державна реустрацiя у тим юридичним фактом, який
призводить до виникнення або припинення юридичноє осо-
би, мау безпосередну вiдношення до виникнення у субукта
правовiдносин здатностi нести юридичну вiдповiдальнiсть або
притягати контрагента до юридичноє вiдповiдальностi. Таким
Див.: Яичук В. 3. Рецензия на монографию Г. Полянской "Правовая ох-
рана лесов" // Сов. гос-во й право. - 1957. - № 10. - С. 89-93.
Предмет / система аграрного права
21
чином, державна реустрацiя сiльськогосподарського вироб-
ника мау ознаки правового методу в аграрному правi.
5. Наведенi вище закони та iншi пiдзаконнi акти у засобом
законотворчого здiйснення державно-правового регулювання
сiльського господарства i правовою формою волевиявлення
держави у сферi регулювання суспiльних аграрних вiдносин.
Цi вiдносини тому i у суспiльними, що в них у рiвнозначна
основоположна сторона - селяни як члени колективного
сiльськогосподарського пiдприумництва (КСГП, ВСГК, СпС,
АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських
утворень. Своу рiвнозначне волевиявлення вони висловлю-
ють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприумницьких ут-
ворень. Статут кожного з таких утворень у внутрiшньогоспо-
дарським локальним правовим актом i виразником волевияв-
лення селян, як членiв колективного, так i робiтникiв дер-
жавного сiльськогосподарського утворення. Наявнiсть
Статуту у неодмiнною умовою державноє реустрацiє такого
пiдприумства. Статут у правовим актом, який визначау змiст
правоздатностi юридичноє особи, регламентуу органiзацiйнi,
членськi, майновi, управлiнськi, трудовi та соцiальнi питання,
властивi такому пiдприумству. На цiй пiдставi Статут нале-
жить розглядати як статутний метод правовоє регламентацiє в
аграрному правi.
6. В Украєнi основними виробниками продуктiв харчуван-
ня, продовольства i сiльськогосподарськоє сировини для пе-
реробних пiдприумств харчовоє i легкоє промисловостi у аг-
рарнi пiдприумцi зi статусом юридичноє особи. Головною
економiчною i юридичною особливiстю цих пiдприумств, єх
утворення i системи внутрiшньогосподарських вiдносин у те,
що вони базуються на основi членства громадян в КСГП як
пiдприумствах кооперативного типу. Будучи врегульованими
ст. 5 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство", статтями 8, 12 Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю", членськi вiдносини мiж КСГП та громадяна-
ми-членами цих утворень набувають змiсту права членства.
Це право охоплюу норми Статуту i таким чином регулюу вiд-
носини щодо умов i порядку вступу до КСГП i ВСГК, субук-
тивнi права та юридичнi обовязки членiв цих утворень, поря-
док i правовi наслiдки припинення членства, тобто здiйсню-
уться регулювання вiдносин правовим засобом членства. На
22 Роздiяє
цiй пiдставi право членства належить розглядати як метод
правового регулювання, властивий аграрному праву.
7. Конституцiя Украєни надiляу громадян Украєни правом
обуднуватися у полiтичнi та громадськi органiзацiє для здiй-
снення i захисту своєх економiчних i соцiальних прав (ст. 36).
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi у правовою основою майнових вiдносин мiх
кожним членом КСГП i колективним сiльськогосподарським
пiдприумством. Чинне законодавство i Статут пiдприумства
накладають обовязок на особу, яка хоче стати членом КСГП
або ВСГК, внести вiдповiдний вступний пай (в грошовiй або
натуральнiй формi) для створення статутного фонду (основ-
них та обiгових коштiв) пiдприумства. Колективно-коопера-
тивна сутнiсть КСГП чи ВСГК включау в себе зазначену пра-
вомочнiсть i як право члена КСГП чи ВСГК на отримання
вiдповiдних дивiдендiв. Паювання (внесення паю та отриман-
ня дивiдендiв) у неодмiнною ознакою колективно-коопера-
тивного утворення, мау майнову природу. Суспiльнi вiдноси-
ни з цього приводу мають майновий характер i у предметом
аграрного права. Одночасно правовi норми щодо паювання
визначають способи регулювання цих вiдносин i становлять
собою метод правового регулювання в аграрному правi.
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi для кожного його члена як субукта права ко-
лективноє власностi на громадськi землi сiльськогосподар-
ського призначення надау право на земельну частку, що при-
падау йому як земельний пай.
8. В аграрному правi застосовуються методи, що викорис-
товуються при здiйсненнi внутрiшньоє та зовнiшньоє госпо-
дарськоє дiяльностi пiдприумств. Практичний прояв засобiв
правового регулювання здiйснюуться шляхом встановлення
вiдповiдних юридичних фактiє> (прийняття або вихiд, виклю-
чення iз складу пiдприумстна та iн.). i
Методи правового рсгулюиання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрних вiдно-г
син, мiстяться в законах та iнших нормативно-правових акт
тах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не виклю-
чау використання в аграрних пiдносинах правових методiвч
властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi т.ц;
спорiдненостi суспiльних вiдносин, ii
Предмет i система аграрного права 23
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх/i зов-
нiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загальнi,
так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi
(див. схему 2).
9. З урахуванням загальних методiв i статутноє правоздат-
ностi аграрних товаровиробникiв у аграрному правi у ряд ме-
тодiв, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньоє та
зовнiшньоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва.
Практичний прояв засобiв правового регулювання здiйсню-
уться через встановлення вiдповiдних юридичних фактiв
(державноє реустрацiє фермерського господарства, агрогоспо-
дарського товариства, iнших субуктiв аграрного пiдприум-
ництва, прийняття на роботу спецiалiста за трудовим догово-
ром, контрактом), виключення чи виходу з членiв пiдприум-
ства або з членiв товариства тощо.
Застосування вiдповiдних методiв юридичного правового
регулювання орендних вiдносин зумовлюуться особливостя-
ми цих вiдносин. У цьому аспектi способом правового регу-
лювання у порядок i умови надання субуктам аграрного пiд-
приумництва прав юридичноє особи (явочний метод), що за-
безпечууться такими юридичними фактами, як прийняття
Статуту конкретного пiдприумства загальними зборами гро-
мадян - засновникiв субуктiв аграрного пiдприумництва i
державна реустрацiя цього пiдприумства. Саме такий право-
вий метод породжуу правоздатнiсть i самостiйнiсть єхньоє ви-
робничо-господарськоє дiяльностi у вирiшеннi як внутрiшнiх,
так i зовнiшнiх господарських сфер економiчних стосункiв.
10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства" (ст. 22) i Законом "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" встановлено право колективного самоврядуван-
ня як системи управлiння дiяльнiстю названих органiв цих
утворень, що становить метод колективноє демократiє.
єє суспiльно-органiзаторське призначення, юридичне за-
крiплення i практичне застосування забезпечують здiйснення
управлiнськоє функцiє органiв колективного самоврядування
у процесi дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, реалiзацiю єє властивостей. Зокрема, виборнiсть ор-
ганiв самоврядування, єхня пiдзвiтнiсть загальним зборам
(зборам уповноважених) членiв КСГП або ВСГК, обовязок,


{Предмет 1 система аграрного права i ; Г ____25
-
\ i i
є за яким меншiсть пiдкоряуться бiльшостi. Сiме в цьому вияв-
,1- "-i ляуться вiдмiннiсть методу самоврядування в колективних
13- Ц< сiльськогосподарських пiдприумствах вiд методу управлiння
i i iЩ дiяльнiстю державного сiльськогосподарського пiдприумства.
i -є-є Я У цих пiдприумствах розпорядником єхньоє дiяльностi у особа
2 1 i. (наприклад, директор), уповноважений власником пiдприум-
I- 11 i11 стаа (Дбржавою). Кожний працiвник мау лише трудовi вiдно-
i i8. i сини з адмiнiстрацiую. Повне господарське вiдання майном i
!- i- коштами здiйснюу тiльки директор. Рiшення зборiв або ради
| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод
я колективноє демократiє передбачау використання методу пiд-
я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-
| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та
е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови
|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та
i 11 8. iншим посадовим особам.
Ц. .а Метод колективноє демократiє реалiзууться шляхом вибор-
3 -5 є а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-
"i приумств до виборних представницьких органiв - Всеукраєн-
i я Е ського зєзду, обласноє та районноє рад представникiв. Дiяль-
I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюуться згiдно з прийнятими
" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).
Юридичноє сили правового акта вони набудуть лише пiсля
затвердження єх органом державного управлiння.
СГ
Демократiя i гласнiсть у своурiдним державно-правовим
засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки
цьому створюуться можливiсть для активноє участi членiв ко-
" лективних пiдприумств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-
господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем
дiяльностi цих субуктiв господарювання. Активнiсть членiв у
роботi органiв управлiння вiд загальних зборiв до зборiв ви-
робничих пiдроздiлiв аграрних субуктiв пiдприумництва коо-
перативного типу, забезпечення порядку голосування таум-
ного чи вiдкритого, наявностi кворуму, свободи критики дау
пiдстави вважати, що широка демократiя i гласнiсть у мето-
дом правового регулювання управлiнських взаумин у цих пiд-
приумствах.
11. Наведенi вище методи правового регулювання голов-
ним чином застосовуються в системi внутрiшнiх аграрних
правовiдносин. Зовнiшнi аграрнi правовiдносини перебува-
ють одночасно у тiсному звязку з цивiльними, земельними,
26 Роздiл i
фiнансовими правовiдносинами. Регулювання цих вiдносин
проводиться методами вiдповiдних галузей права, де вони i
визначаються.
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх та
зовнiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загаль-
нi, так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi.
3. Принципи аграрного права
1. Поняття аграрного права охоплюу його принципи. В за-
гальнiй теорiє права пiд принципами розумiють основополож-
нi засади, iдеє, науковi положення, що визначають загальну
спрямованiсть i найбiльш суттувi риси правового регулюван-
ня; принципи визначають характер права в цiлому або окре-
мих груп правових норм, iнститутiв галузей права. Аналiз
принципiв права дау вiдповiдь на запитання: на яких засадах,
яким чином здiйснюуться правове регулювання, якi полiтичнi
та науковi iдеє лежать в його основi.
Принципи права проявляються при визначеннi структури
системи права, механiзму правового регулювання, визнача-
ють нормотворчу i правозастосувальну дiяльнiсть, впливають
на формування правового мислення i правову культуру, за-
безпечують логiчнiсть системи права. Принципи права вiдiг-
рають певну роль при розробцi правових теорiй i концепцiй,
як правовоє орiунтацiє субуктiв права, змiсту правових норм
чи єхнiх груп, забезпечення ефективного правового регулю-
вання суспiльних вiдносин i законностi1.
Як загальноправовi, так i принципи аграрного права
мають своую основою положення Конституцiє Украєни.
Полiтична, соцiально-економiчна i правова значущiсть ви-
значення i послiдовного додержання принципiв права взагалi,
принципiв аграрного права Украєни зокрема, набувау особли-
воє ваги в умовах становлення i змiцнення засад правовоє дер-
жави. Повсюдна реалiзацiя цього принципу i першорядноє
вимоги сучасного суспiльства i державовладдя безпосередньо
1 Див.: Загальна теорiя держави i права: Пiдручник / За ред. академiка
АПрН Украєни, доктора юрид. наук, проф. Копубчшима В. В.. - К.: Юрiнком. -
1997.-С. 109.
Предмет i система аграрного права 27
стосууться всiх субуктiв - учасникiв аграрно-правових вiд-
носин.
2. Основними принципами права, закрiпленими у чинно-
му нацiональному законодавствi, у: прiоритетнiсть права
власностi, захист прав власника, рiвноправнiсть, нерозрив-
ний звязок прав i обовязкiв, захист соцiальне не захищених
верств населення, законнiсть, вiдповiдальнiсть за вину, а та-
кож загальносвiтовi принципи дiяльностi аграрних пiдпри-
умств кооперативного типу (членство, демократичнi iдеали,
суспiльна свiдомiсть тощо). Цi правовi принципи визнача-
ються i закрiплюються правом власностi на знаряддя i засоби
виробництва, правом власностi на неру хомiсть, державною
пiдтримкою та захистом прав власникiв, державною владою
(з додержанням вимоги "держава для людини"), необхiднiстю
чiткоє органiзованостi i дисциплiни працi.
Кожний з даних загальних принципiв дiстау своу втiлення
в аграрних вiдносинах, так би мовити, на двох рiвнях - на
рiвнi сукупностi правових норм та на рiвнi єх ефективного
правозастосування.
При визначеннi принципiв аграрного права головним чи-
ном придiляуться увага засадам внутрiшньогосподарських
правовiдносин, що виникають, функцiонують i припиняють-
ся в дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiдпри-
умств як основного товаровиробника в сiльському господар-
ствi. Принципи дiяльностi субуктiв аграрного права в сферi
зовнiшнiх аграрних правовiдносин, а це головним чином сис-
тема ринкових економiчних вiдносин у тотожними з принци-
пами дiяльностi субуктiв господарського права; вони обгрун-
тованi в науцi цiує галузi права i враховуючи це в цьому пiд-
ручнику не висвiтлюються.
3. Аграрне право у галуззю, з допомогою норм якоє реалi-
зовууться ст. 36 Конституцiє Украєни про правоздатнiсть гро-
мадян Украєни на свободу обуднуватися для здiйснення i за-
хисту своєх прав i свобод, для задоволення своєх економiчних,
соцiальних та iнших iнтересiв. В нормах аграрного права ця
конституцiйна норма конкретизууться, зокрема у законах
"Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство", "Про
сiльськогосподарську кооперацiю", "Про господарськi това-
риства". У конституцiйному положеннi закрiплено принцип
права членства у колективному сiльськогосподарському пiд-
приумствi, що грунтууться на правi вiльного вступу i безпе-
28
Роздiл i


решкодного виходу з його складу . За цими ж засадами регу-
люються вiдносини членства Законом "Про сiльськогоспо-
дарську кооперацiю".
4. Приватна (єє, по сутi, рiзновид, прояв - колективна) i
державна власнiсть становлять економiчну основу утворення
та дiяльностi приватних, колективних i державних сiльсько-
господарських пiдприумств, селянських (фермерських) гос-
подарств та господарювання орендарiв землi як виробникiв
товарноє сiльськогосподарськоє продукцiє та учасникiв ринко-
вих економiчних вiдносин.
При визначеннi принципiв аграрного права мау пер-
шорядне значення та правова обставина, що Земельний ко-
декс Украєни, прийнятий Верховною Радою Украєни 13 бе-
резня 1992 р., визнав право власностi на землю не лише за
державою, але й за громадянами та за аграрними пiдприум-
ствами кооперативного типу. Згiдно зi ст. 6 Земельного ко-
дексу Украєни, право приватноє власностi на землю стоєть на
першому мiсцi. За цим правом приватноє власностi громадя-
ни Украєни мають право отримати землю, зокрема для веден-
ня селянського (фермерського) чи приватного пiдсобного
господарства.
З викладеного належить зробити висновок: принципом аг-
рарного права у право власностi на землю, що належить ви-
робникам сiльськогосподарськоє продукцiє з усiма правовими
наслiдками, якi з цього права випливають.
5. Власнiсть, будучи економiчною основою будь-якого ви-
робництва, i право власностi визначають характер i змiст
виробничо-господарськоє дiяльностi аграрних товаровироб-
никiв. Виробничо-господарська дiяльнiсть у неодмiнною
умовою i характерною засадою упевненостi приватних, коо-
ператиiєних (колективних), державних сiльськогосподарських
пiдприумств i селянських (фермерських) господарств у са-
мостiйному ефективному пiдприумницькому господарюван-
нi. Цi засади закрiпленi в законах "Про пiдприумства в
Украєнi" (статтi 13, 14), "Про господарськi товариства" (статтi
6, 7), "Про селянське (фермерське) господарство" (статтi 6,
7), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприумство"
(статтi 7-9).
6. Закрiплення в законодавствi права всiх субуктiв аграр-
ного пiдприумництва самостiйно здiйснювати свою виробни-
чо-господарську дiяльнiсть дiстау свiй прояв при визначеннi
Предмет 1 система аграрного права 29
правового становища цих субуктiв як юридичних осiб, ЄХ
спецiальну правоздатнiсть щодо всiх видiв дiяльностi i вiдоб-
ражауться вiдповiдно у конкретних правових iнститутах аг-
рарного права.
Враховуючи все викладене, у пiдстави визнати принципом
аграрного права принцип правового забезпечення господар-
ськоє самостiйностi й незалежностi селянських господарств;
агрогосподарських товариств, колективних сiльськогосподар-
ських пiдприумств, спiлок селян, радгоспiв та iнших субуктiв
аграрних ринкових правовiдносин.
7. Всi субукти аграрного пiдприумництва здiйснюють
свою виробничо-господарську дiяльнiсть у межах, визначе-
них законодавством Украєни, та вiдповiдно до своує статутноє
мети i правоздатностi. Як зазначено в Законi "Про колектив-
не сiльськогосподарське пiдприумство", основними завдан-
нями цього пiдприумства у виробництво товарноє продукцiє
рослинництва i тваринництва, а також єє переробка та iншi
види дiяльностi, спрямованi на задоволення iнтересiв усiх
членiв пiдприумства.
Неодмiнною умовою зазначеноє дiяльностi пiдприумства е
єє пiдприумницька результативнiсть, тобто кожна з галузей
господарювання повинна бути прибутковою, економiчно ви-
гiдною. Додержання цих умов випливау з вимог, викладених
у Законi "Про пiдприумництво". Згiдно зi ст. 1 цього Закону
пiдприумництво становить собою самостiйну iнiцiативу, на
власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцiє, виконан-
ня робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одер-
жання прибутку.
За умов повноє господарськоє самостiйностi сiльськогос-
подарських пiдприумств як юридичних осiб набувау особли-
воє значущостi додержання принципу правового забезпечен-
ня рацiонального поуднання високорентабельного вироб-
ництва та оптимального пiдприумництва у процесi єхньоє дi-
яльностi.
Звiдси належить зробити висновок, що правове забезпе-
чення пiдприумництва в сутностi iснування та самозабезпе-
чення субуктiв аграрного пiдприумництва у принципом аг-
рарного права.
8. Дiяльнiсть колективних, кооперативних, акцiонерних i
державних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
i господарств здiйснюуться з неодмiнним використанням дого-
вiрноє форми регулювання економiчних та iнших суспiльних
вiдносин,
Реалiзацiя принципу пiдприумництва охоплюу як внут-
рiшньогосподарськi, так i зовнiшнi ринковi економiчнi вiдно-
сини. Виробничо-господарська дiяльнiсть колективних i дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, селянських
(фермерських) господарств здiйснюуться з неодмiнним вико-
ристанням договiрноє форми регулювання економiчних та iн-
ших суспiльних вiдносин. Договiрнi зобовязання у основною
правовою формою регулювання ринкових економiчних вiд-
носин. Цi пiдприумства та селянськi (фермерськi) господар-
ства укладають на добровiльних засадах з пiдприумствами i
органiзацiями, якi здiйснюють заготiвлю i переробку сiльсь-
когосподарськоє продукцiє, договори на Єє продаж. Окрiм то-
го, цi товаровиробники можуть реалiзовувати таку продукцiю
за власним розсудом будь-яким iншим споживачам, у тому
числi через бiржу або на ринках.
У цьому звязку аграрному праву властивi принципи пра-
вового забезпечення оптимального використання аграрно-
договiрних вiдносин, посилення частки майнових аспектiв у
системi аграрних правовiдносин, змiцнення договiрноє дис-
циплiни в АПК.
9. Аграрнi пiдприумцi - юридичнi особи приватного права
у субуктами права власностi на землi сiльськогосподарського
призначення та iншi природнi ресурси, без яких неможливе
ведення сiльського господарства, знаряддя, засоби, кошти i
продукцiю сiльськогосподарського виробництва. Державнi
сiльськогосподарськi пiдприумства володiють, користуюєься i
розпоряджаються землею сiльськогосподарського призначен-
ня на правi користування. Засоби i сiльськогосподарська про-
дукцiя належать єм на правi повного господарського вiдання.
Зазначенi форми власностi i право власностi забезпечують
рiвноправнiсть виробникам продуктiв харчування i сiльсько-
господарськоє сировини у здiйсненнi аграрно-пiдприумниць-
коє дiяльностi та єхньоє участi у ринкових економiчних вiдно-
синах. Вони створюють необхiднi засади i умови для членiв
колективних та працiвникiв державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств брати участь у суспiльному виробництвi i
одержувати винагороду за свою працю, вирiшувати соцiальнi,
культурно-побутовi та iншi питання суспiльного спiвжиття.
Предмет 1 система аграрного права 31
За сучасних умов функцiонування цих форм власностi
субуктiв сiльськогосподарського виробництва розвивауться у
взаумозвязку з приватною власнiстю працiвникiв сiльського
господарства у виглядi паю i дивiдендiв вiд єхньоє частки в ос-
новних та обiгових фондах та обсягу вкладеноє працi. У най-
ближчi роки зростатиме роль та значення паєв на земельнi
дiлянки, що припадають на кожного члена КСГП як субукта
права власностi в разi його виходу iз колективного пiдпри-
умства.
Власнiсть i право власностi в сiльськогосподарському ви-
робництвi у визначальними для встановлення рiвноправностi
сторiн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58
научные статьи:   этнические потенициалы русских, американцев, украинцев и др. народов мира    циклы и пути национализма, патриотизма и сепаратизма    реальная дружба - это взаимопомощь    чему должна учить школа    принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам   

А - П

П - Я