ДЕЛОВОЙ - главная     Авторам и читателям    научная книга "Деньги"    Many-Books.Org    Контакты

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

Коржанський М.И.

Кримiнальне право Украiни (Особлива частина)


 

Тут выложен учебник Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) , который написал Коржанський М.И..

Данная книга Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) учебником (справочником).

Книгу-учебник Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) - Коржанський М.И. можно читать онлайн или скачать бесплатно тут, на этой странице, без регистрации и без СМС.

Размер архива с книгой Кримiнальне право Украiни (Особлива частина): 290.49 KB

скачать бесплатно книгу: Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) - Коржанський М.И.



Коржанський М.И.
К.: Генеза, 1998.
В Особливiй частинi курсу лекцiй викладено головнi поло-
ження чинного Кримiнального кодексу Украєни, науки кри-
мiнального права з урахуванням нових досягнень доктрини,
судовоє практики та багаторiчного досвiду автора. Видання
розраховано на студентiв вищих юридичних закладiв. Може
бути корисним також для працiвникiв органiв МВС, суду, про-
куратури та адвокатури.
ББК 67.9(4УКР)308+
+67.308
Запропонований курс лекцiй викладено вiдповiдно до
програми навчального курсу <Кримiнальне право Украєни.
Частина Особлива>, затвердженоє Мiнiстерством освiти
Украєни. Матерiал у курсi лекцiй розташовано за темами.
Найбiльш поширенi злочини - проти особи, розкрадання,
господарськi, посадовi, хулiганство, автотранспортнi - ви-
кладено бiльш повно, оскiльки єх питома вага у слiдчо-
судовiй практицi визначальна. Матерiали слiдчо-судовоє
практики використанi мiнiмально з урахуванням достатньоє
єх кiлькостi у виданих збiрниках:
I. Судебная практика. Убийства, изнасилования й другие
преступления против личности. - К., 1993.
2. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. - К.,
1993.
3. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах.
1993-I 995 .-К., 1996.
Система викладення матерiалу в курсi лекцiй вiдповiдна
до структури чинного Кримiнального кодексу Украєни.
Курс лекцiй може бути головною, але недостатньою вито-
кою для належного вивчення Особливоє частини Кримi-
нального законодавства Украєни i практики його застосу-
вання. Вкрай необхiдно вивчати поспiль також керiвнi
розяснення Пленуму Верховного Суду Украєни щодо за-
стосування окремих кримiнально-правових норм i iнститу-
цiй, коментарi Кримiнального кодексу Украєни, окремi
навчальнi посiбники та статтi в журналi <Право Украєни> i
в газетi <Юридичний вiсник Украєни>.
."
IЙНМIИИI(М-IН6-Х
c Художну оформлення
видавництво <Генеза>. 1998
В украєнськiй мовi кримiнальний - означау злочинний (кримiнальний
аборт, кримiнальнi структури, кримiнальна мотивацiя тощо). Право не може
бути кримiнальним, злочинним. - Див.: М. Коржанський. Кримiнальне
чи уголовне // Юридичний вiсник Украєни. - 1997. - № 1.
З
ТЕМА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
УКРАЄНИ
I. ПОНЯТТЯ ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
Кримiнальне право Украєни, що складау головним чи-
ном Кримiнальний кодекс Украєни (Вiдомостi Верховноє
Ради УРСР. - 1961.-№ 2. - Ст. 14. - Закон вiд 28.12.1960),
структурно розподiляуться на двi тiсно взаумопоуднанi час-
тини - Загальну (ст. 1-55 КК Украєни) та Особливу (ст. 56-
263 КК Украєни).
Загальну частину складають норми, якi мають вiдно-
шення i стосунки до всiх без винятку кримiнально-
правових норм. Вони застосовуються при використаннi всiх
кримiнальних норм, а тому у загальними.
Для зручностi, доцiльностi вони нiби винесенi за дужки i
створюють Загальну частину. Особлива частина кримi-
нального законодавства - це цiльна система пiдпорядкова-
них норм, яка передбачау вичерпний перелiк злочинiв та
покарань за них.
Норми Особливоє частини мiстять повний обсяг ознак
усiх складiв злочинiв, а також вид та мiру покарання за цi
злочини.
Курс науки Особливоє частини кримiнального права
вивчау:
1. Кримiнальне законодавство Украєни.
2. Змiст окремих кримiнально-правових норм, ознаки
певних складiв злочинiв.
3. Покарання за кожен злочин.
4. Практику застосування окремих кримiнально-право-
вих норм.
5. Правила квалiфiкацiє злочинiв.
6. Законодавство деяких iноземних держав.
Таким чином, предметом курсу Особливоє частини кри-
мiнального права Украєни у кримiнальне законодавство
Украєни, практика його застосування, практика судiв у
кримiнальних справах, а також кримiнальне право деяких
iноземних держав.
Слiд зазначити, що подiл курсу Кримiнального права
Украєни на Загальну та Особливу частини - це у лише ме-
тодичний засiб, доцiльний для бiльш зручного та поглибле-
ного вивчення кримiнального права. В дiйсностi Загальна
та Особлива частини кримiнального законодавства являють
собою тiсно поуднану систему законодавства. Вони на-
стiльки тiсно поуднанi, що застосування норм Особливоє
частини зовсiм неможливе без використання норм Загаль-
ноє частини.
У бiльшостi норм Особливоє частини немау ознак вiку,
форми чи виду вини, а також деяких iнших ознак складу
злочину, як i розмiрiв покарання.
Iсторично кримiнальне право виникло i тривалий час iс-
нувало тiльки як Особлива частина - сукупнiсть певних
норм. Такою була, наприклад, Руська Правда Ярослава
Мудрого.
Особлива частина кримiнального права Украєни як зако-
нодавства - це законодавча система правових норм, якi
визначають конкретнi суспiльне небезпечнi дiяння, що
визнаються злочинами, i покарання, що призначаються
за єх скоуння,
Особлива частина кримiнального права - це законодавча
систематизована сукупнiсть норм, яка мiстить вичерпний
перелiк кримiнально-караних дiянь i мiри покарань, що
застосовуються до осiб, якi єх учинили. Головним у Особ-
ливiй частинi кримiнального права у те, що вона складауть-
ся iз сукупностi встановлених Вищим органом державноє
влади норм, якi утворюють певну систему. В нормах Особ-
ливоє частини кримiнального права мiстяться головнi озна-
ки конкретних дiянь, що визнаються злочинами, та вста-
новленi певнi види .i мiри покарання за вчинення цих зло-
чинiв.
Вiдокремлення Особливоє частини кримiнального права
вiд Загальноє - це лише технiчний прийом. У практицi за-
стосування норм Загальноє i Особливоє частин нiякого вiд-
окремлення немау. Обидвi частини кримiнального права
перебувають у тiсному взаумозвязку, взаумопоуднаностi.
Окрему галузь права - кримiнального - вони утворюють
лише спiльно, у сукупностi. Застосування норм однiує час-
тини, Загальноє чи Особливоє, без використання при цьому
норм iншоє частини зовсiм неможливе. Вiк, вину, осуднiсть
та iншi ознаки злочину визначають, наприклад, лише норми
Загальноє частини, а ознаки конкретного дiяння - лише
норми Особливоє частини. тднiсть норм Загальноє та Особ-
ливоє частин кримiнального права Украєни витiкау з удностi
завдання кримiнального законодавства, удностi кримiналь-
но-правовоє полiтики Держави Украєни - захисту найбiльш
цiнних суспiльних благ (ст. I КК Украєни) та удностi прин-
ципiв кримiнального права Украєни.
Сутностi справи не змiнюу та обставина, що при засто-
суваннi норм Особливоє частини не робиться посилання на
норми (статтi) Загальноє частини. Наприклад, у випадках
притягнення особи до кримiнальноє вiдповiдальностi за
викрадення державного майна дiяння квалiфiкууться лише
за ст. 81 КК Украєни. При цьому у квалiфiкацiє дiяння не
робиться посилання нi на норми Загальноє частини про вiк
особи звинуваченого (ст. 10 КК Украєни), нi на норми про
вину єє (ст. 8, 9 КК Украєни) та iн. Але хоч спецiального
посилання у формулi квалiфiкацiє дiяння на цI норми не
робиться, єх вимоги завжди повною мiрою враховуються.
Без цього кримiнальна вiдповiдальнiсть неможлива, не мо-
же бути законною.
Особлива частина кримiнального права мiстить вичерп-
ний перелiк дiянь, що визнаються злочинами. Кримiнальна
вiдповiдальнiсть може настати лише за дiяння, що вказане в
Особливiй частинi кримiнального права. В Особливiй час-
тинi кримiнального права знаходить реалiзацiю найголов-
нiший принцип кримiнального права - пиiiит сгiтеп 8Iпе
1ее - немау злочину, не передбаченого законом. Згiдно з
ч. I ст. З КК Украєни особа може пiдлягати кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише за вчинення дiяння, передбаченого
кримiнальним законом. Це принципово важливе положення
ст. З КК Украєни повнiстю виключау застосування кримi-
нального закону за аналогiую, тобто притягнення до вiдпо-
вiдальностi за дiяння, що подiбне до скоуного. Особлива
частина кримiнального права встановлюу чiткi й певно ви-
значенi межi кримiналiзацiє суспiльне небезпечних дiянь. В
останнi кiлька рокiв Верховна Рада Украєни провела значну
кримiналiзацiю i декримiналiзацiю - з Кримiнального кодек-
су Украєни було вилучено цiлу низку дiянь, якi ранiше ви-
знавалися злочинами (наприклад, передбаченi ст. 61, 62\
64,65, 84, 85, 146, 147\ 150, 151, 152, 154\ 154 155 156,
156\ 187, 191, 213\ 214, 214, 215, 216, 224), було вста-
новлено кримiнальну вiдповiдальнiсть (кримiналiзацiя) за
багато нових дiянь (наприклад, передбачених ст. 56, 63\
70, 80, 148, 148 148 148 148 148 148 155, 155,
156 156 176 229 -229 КК Украєни). Чiтка визначе-
нiсть меж кримiналiзацiє i декримiналiзацiє мау особливо
велике практичне значення, оскiльки вона визначау межi
кримiнальноє вiдповiдальностi: особа може бути вiдповi-
дальною лише за дiяння, безпосередньо передбачене чин-
ним кримiнальним законодавством.
Усi норми Особливоє частини кримiнального права
у регулятивними, - вони призначенi для регулювання
суспiльних вiдносин, що виникають (утворюються) з
факту вчинення злочину. За змiстом цi норми розподiля-
ються на:
а) заборонювальнi - загальна бiльшiсть таких норм в
Особливiй частинi - це норми-заборони, що беруть свiй
початок з норм-заповiдей: <не вбий>, <не вкради>, <не чу-
жоложствуй> та iн.;
б) розяснювальнi - окремi норми, в яких розкривауть-
ся змiст деяких понять, термiнiв (наприклад, у ст. 164 -
поняття посадовоє особи, великого розмiру хабара; у ст. 231-
поняття вiйськового злочину i т. iн.);
в) заохочувальнi (стимулюючi) - встановлюють пiдста-
ви звiльнення особи вiд кримiнальноє вiдповiдальностi за
наявностi зазначених у них обставин - невчинення нiяких
дiй на виконання завдання iноземноє держави i добровiль-
ноє заяви про своу дiяння органам влади Украєни (ч. 2 ст. 56
КК Украєни); якщо вiдносно особи, яка дала хабара, мало
мiсце вимагання хабара або якщо пiсля дачi хабара вона
добровiльно заявила про це (ч. Зет. 170 КК Украєни) i т. iн.
Вивчення Особливоє частини кримiнального законодав-
ства мау важливе значення для:
1. Забезпечення громадського порядку в суспiльствi;
2. Захисту особи, обуднань громадян та держави вiд
злочинних посягань;
3. Забезпечення здiйснення украєнського правосуддя.
У реалiзацiє цих важливих суспiльних завдань значення
Особливоє частини кримiнального права полягау в тому, що:
1. Особлива частина кримiнального законодавства мiс-
тить вичерпний перелiк злочинiв, якi тягнуть за собою кри-
мiнальну вiдповiдальнiсть.
Згiдно з ч. I ст. З КК Украєни кримiнальнiй вiдповiдаль-
ностi i покаранню пiдлягау лише особа, яка винна у вчи-
неннi злочину, передбаченого кримiнальним законом.
Отже, вчинення всяких iнших дiй, хоча б i суспiльне не-
безпечних, занадто шкiдливих, але кримiнальним законом
не передбачених у його Особливiй частинi, не може тягну-
ти до кримiнальноє вiдповiдальностi.
2. У нормах Особливоє частини визначенi законодавче
ознаки злочину, його складу.
Притягнення особи до кримiнальноє вiдповiдальностi
можливо лише за умови, що в дiях цiує особи е всi ознаки
повного та певного складу злочину.
Встановлення вiдповiдностi ознак складу злочину, перед-
баченого Особливою частиною кримiнального законодав-
ства, ознакам вчиненого особою злочину у найважливiшим
завданням усiх застосовникiв закону - працiвникiв судово-
слiдчих органiв.
Таким чином, вивчення Особливоє частини мау вирi-
шальне значення для обгрунтованого притягнення особи до
кримiнальноє вiдповiдальностi, для того, щоб жодна особа
не уникла вiдповiдальностi за скоуний злочин i щоб жоден
невинний не був притягнений до вiдповiдальностi.
2. СИСТЕМА ОСОБЛИВОЄ ЧАСТИНИ
КРИМIНАЛЬНОГО ПРАВА
Системою Особливоє частини кримiнального права
називауться порядок обуднання злочинiв у певнi групи
(глави) i розташування за найбiльш суттувими єх озна-
ками.
Побудова певноє системи правових норм - це питання не
власне технiчне. Система права обумовлюуться полiтичним
та економiчним ладом суспiльства, рiвнем розвитку науки
та культури у цьому суспiльствi, завданнями, що ставляться
перед законом. Класично Особлива частина кримiнального
права у ХУШ-ХIХ ст. (наприклад, у кримiнальному Кодексi
Францiє 1810 р.) подiлялась на два великi роздiли: 1) злочи-
ни проти публiчних iнтересiв i 2) злочини проти приватних
осiб.
Найбiльш поширеною у побудова системи Особливоє
частини кримiнального права за ознаками родового обукта
посягання. Певну групу (главу) утворюють злочини, що
посягають на один i той же родовий обукт. Порядок роз-
ташування злочинiв в однiй групi (главi) визначауться єх
тяжкiстю. Деякi глави чинного Кримiнального кодексу
Украєни, наприклад, побудованi за ступенем збiльшення
тяжкостi i вiднесенi до глави злочинiв (глава II), а деякi
глави - за ступенем зменшення тяжкостi злочинiв (глава III).
яка передбачау вiдповiдальнiсть за порушення правил безпе-
ки руху та експлуатацiє транспорту - до глави 10-до злочи-
нiв проти громадськоє безпеки i т. iн.
Немау нiяких пiдстав вiдносити до злочинiв проти дер-
жави необережнi дiяння, як наприклад, порушення правил
мiжнародних польотiв (ст. 76 КК Украєни); втрату доку-
ментiв, що мiстять державну таумницю, (ст. 68 КК Украєни)
та подiбнi iншi.
Пропозицiє щодо вдосконалення побудови системи Осо-
бливоє частини Кримiнального кодексу Украєни викликаю-
ться тим, що система Особливоє частини мау неперебiль-
шене пiзнавальне i практичне значення. Властивостi та осо-
бливостi цiує системи (розташування в нiй норм, кiлькiсть
складiв злочинiв, використання формулювань при кон-
струюваннi дiянь, рiзноманiтнiсть санкцiй тощо) мають
значення для викриття суспiльноє сутностi злочину, для
застосування закону практичними працiвниками, для
вивчення його у вищих юридичних навчальних закладах, а
також для виховного впливу на громадян.
Створити науково обгрунтовану систему кримiнального
законодавства - дуже важливе завдання.
Удосконалена система кримiнального закону дау мож-
ливiсть:
1) легко знайти певну норму;
2) зрозумiти єє суспiльно-полiтичний та юридичний змiст,
єє призначення;
3) правильно оцiнити небезпечнiсть цього злочину;
4) правильно застосувати кримiнальний закон (квалiфi-
кувати злочин).
3. ЗАГАЛЬНI ПРАВИЛА
КВАЛIФIКАЦIЄ ЗЛОЧИНIВ
Головним у змiстi i призначеннi Особливоє частини
кримiнального права е квалiфiкацiя злочинiв.
Квалiфiкацiую злочинiв називауться юридична оцiнка
злочину i встановлення (застосування) тiує кримiналь-
но-правовоє норми закону, яка найбiльш повно описуу
ознаки цього злочину. Квалiфiкувати злочин - означау
встановити повну вiдповiднiсть його ознак ознакам норми,
яка передбачау вiдповiдальнiсть саме за вчинення цього
злочину. Термiн <квалiфiкацiя> походить вiд латинського
<иаII8> - якiсть. Взагалi квалiфiкацiя позначау вiднесення
певного явища, речi за єх властивостями (якiстю) до певно-
го класу, виду чи категорiє. Правова квалiфiкацiя у пошук,
вибiр i застосування до певноє подiє, випадку конкретноє
правовоє норми.
В кримiнальному правi квалiфiкацiя злочину - у дiя,
реалiзацiя кримiнального закону, застосування до вчинено-
го дiяння конкретноє кримiнально-правовоє норми, або
iнакше- це означау пiдвести певний злочин пiд ознаки
конкретноє норми.
Теорiя квалiфiкацiє злочинiв почала розвиватися не так
давно; першi працi на цю тему були надрукованi лише
пiсля другоє свiтовоє вiйни. Першою з них була праця
проф. О.А.Герцензона <Квалификация преступлений> (М.,
1947). Квалiфiкацiю злочинiв О.А.Герцензон визначав як
встановлення вiдповiдностi конкретного дiяння ознакам
того чи iншого складу злочину, передбаченого кримiналь-
ним законом. Таке визначення поняття квалiфiкацiє злочи-
нiв взагалi може бути визнане правильним: воно вiдобра-
жау головну сутнiсть квалiфiкацiє - встановлення вiдповiд-
ностi ознак вчиненого дiяння ознакам складу злочину, опи-
саних у законi. Але воно правильне лише взагалi i лише як
Див.: А.А.Герцензон. Квалификация преступлений. - М., 1947. - С. 4.
орiунтовне. Його головний недолiк у тому, що воно не ви-
значау, не вказуу на ту кримiнально-правову норму, яка у
удиною, що повинна бути застосована у цьому випадку, до
цього саме дiяння. Кримiнально-правова квалiфiкацiя у
застосування не будь-якоє норми закону, а лише певноє,
конкретноє. Кримiнальну вiдповiдальнiсть за певний, кон-
кретний злочин передбачау декiлька кримiнально-правових
норм, iнодi цiла низка норм. Вiдповiдальнiсть за вбивство,
наприклад, передбачають норми ст. 93, 94, 95, 96, 97, 98 КК
Украєни. Крiм того, у багато iнших кримiнально-правових
норм, якi теж передбачають вiдповiдальнiсть за позбавлен-
ня iншоє особи життя - ст. 58, 59, 190, ч. 2 i ч. З ст. 215,
ч. З ст. 217 ст. 226 КК Украєни. Яка з них пiдлягау засто-
суванню у конкретному випадку? Правильною може бути
квалiфiкацiя лише тодi, коли буде застосована саме та нор-
ма, яка передбачау це .дiяння, тобто правильним буде засто-
сування лише однiує i лише певноє, конкретноє норми.
Тому вказiвка у визначеннi поняття квалiфiкацiє злочинiв
О.А.Герцензоном на вiдповiднiсть конкретного дiяння
ознакам того чи iншого складу злочину (пiдкреслено
мною - М.К.), передбаченого кримiнальним законом, не
визначау цiує однiує, удино правильноє для цього випадку
норми. Цей недолiк поняття квалiфiкацiє злочинiв робить
його малопридатним для практики. Наступнi дослiдники
теорiє квалiфiкацiє злочинiв намагались подолати його не-
долiки. Найбiльшим внеском у розвиток теорiє квалiфiкацiє
злочинiв у доробок академiка В.М.Кудрявцева. Квалiфiкацiя
злочинiв, на думку В.М.Кудрявцева, у встановлення i юри-
дичне закрiплення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчине-
ного дiяння i ознаками складу злочину, передбаченого кримi-
нальним законом. На вiдмiну вiд проф. О.А.Герцензона
академiк уточнюу ту норму, яка пiдлягау застосуванню,
вказуючи на те, що квалiфiкацiя у <встановлення i закрiп-
лення точноє вiдповiдностi мiж ознаками вчиненого дiяння
Див.: В.Н.Кудрявцев. Общая теория квалификации преступлений. - М.,
972.-С. 8.
ознаками складу злочину, передбаченого кримiнальним
законом>. Але i таке визначення тiує норми, яка пiдлягау
застосуванню у конкретному випадку, не задовiльне, оскiльки
i воно не конкретне, не категоричне, не виключау застосу-
вання не належноє норми, тобто не виключау помилки.
Подiбно до В.М.Кудрявцева визначають поняття квалi-
фiкацiє злочинiв проф. А.Ф.Зелiнський, проф. Б.О.Курi-
нов, доцент С.А.Тарарухiн. Таке поняття квалiфiкацiє зло-
чинiв не враховуу детальноє конкретизацiє i диференцiацiє
кримiнально-правових норм, що вiдображають прагнення
Законодавця до диференцiацiє кримiнальноє вiдповiдально-
стi. Сучасна диференцiацiя кримiнально-правових норм
настiльки деталiзована, що багато окремих, самостiйних
Iскладiв злочинiв, передбачених законом, вiдрiзняються
юдин вiд одного лише однiую ознакою. Так, наприклад,
рикрадання державного чи колективного майна (ст. 81, 82,
183, 84, 86, 86 КК Украєни) мають склади злочинiв, якi вiд-
рiзняються лише однiую ознакою - способом вчинення
Iдiяння - таумно (ст. 81 КК Украєни), вiдкрито (ст. 82 КК
Украєни), iз застосуванням обману (ст. 83 КК Украєни)
i i т. iн. Всi ж iншi ознаки цих складiв злочинiв тотожнi, од-
i.наковiсiнькi. Крiм того, i в межах однiує статтi мiститься
Iдекiлька окремих складiв злочинiв, якi теж вiдрiзняються,
iаприклад ч. 2 ст. 81 вiд ч. I цiує ж статтi, лише однiую
iнакою (повторнiстю вчинення цього злочину чи вчинен-
iм його за попереднiм зговором групою осiб).
Для квалiфiкацiє дiяння важливо встановити i застосува-
п саме ту норму, що мiстить певний, конкретний склад
точину. Але який? Як видно iз наведеного, такi сумiжнi
єклади злочинiв вiдрiзняються один вiд iншого лише однiую
яп.: А.Ф.Зелинский. Квалификация повторньiх преступлений. - Волго-
IЛ. 1976.-С. 5.
Ий.: К.А.Куринов. Научньiе основи квалификации преступлений - М.,
Є4.С.5.
Ий.: С.А. Тарарухин. Квалификация преступлений в судебной й следст-
iиiшй практико. -К., 1995.-С. 8.
тє
ознакою (рiдше двома). За таких умов правильну квалiфi-
кацiю можна викласти у виглядi формули: п+I, де п - всi
спiльнi, тотожнi ознаки складiв цих злочинiв, а 1-це та
додаткова ознака, яка вiдрiзняу цей склад злочину вiд iн-
ших, сумiжних, подiбних.
Отже, осередком, глибинною сутнiстю квалiфiкацiє зло-
чинiв у встановлення всiх ознак певних злочинiв плюс, до-
датково, ще одиницi - однiує додатковоє ознаки цього пев-
ного, конкретного дiяння i складу злочину, що його перед-
бачау. З цього випливау, що необхiдна i удина для квалiфiкацiє
злочину норма вiд iнших (сумiжних, подiбних) вiдрiзняуться
бiльшiстю ознак, вона бiльш повно описуу ознаки певного
злочину i складу злочину за формулою; п+I. Отже, для прави-
льноє квалiфiкацiє злочину необхiдно вибрати i застосувати ту
норму, яка найбiльш повно описуу ознаки вчиненого дiяння.
У цьому i полягау юридична сутнiсть квалiфiкацiє злочину.
Визначити iз багатьох подiбних найнеобхiднiшу норму
бувау складно, що призводить до помилок. Щоб єх уникну-
ти, Пленум Верховного Суду Украєни змушений майже у
кожнiй постановi про практику застосування законодавства
про вiдповiдальнiсть за окремi види злочинiв вказувати
судам на необхiднiсть посилення уваги до ставлення в вину
квалiфiкацiє злочинiв. Зокрема, у Постановi вiд 24 червня
1983 року № 3 <Про практику застосування судами Украєни
Законодавства у справах про розкрадання продовольчих
товарiв, єх втрату i псування в системi державноє торгiвлi та
споживчоє кооперацiє> Пленум Верховного Суду зазначив,
що судами <допускаються помилки в квалiфiкацiє дiй вин-
них за способом вчинення розкрадання, розмiром (вартiс-
тю) викраденого, за ознакою повторностi, у вiдмежуваннi
розкрадань вiд iнших складiв злочинiв, закiнченого розкра-
дання вiд незакiнченого, продовжуваного - вiд повторно-
го>. Як бачимо, помилки трапляються майже в усьому
спектрi квалiфiкування злочинiв проти власностi. У Поста-
Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
цивiльних справах. - К., 1995. - С. 79.
новi вiд 1 квiтня 1994 р. № 1 <Про судову практику в спра-
вах про злочини проти життя i здоровя людини> Пленум
Верховного Суду Украєни зазначив, що <допускаються
судами помилки в квалiфiкацiє умисних вбивств при роз-
бiйному нападi, з хулiганських мотивiв, способом небезпеч-
ним для життя багатьох осiб, а також вчинених при iнших
обтяжуючих обставинах>. У Постановi вiд 25 грудня 1992 р.
№ 12 <Про судову практику в справах про корисливi зло-
чини проти приватноє власностi> Пленум Верховного Суду
Украєни зазначив, що <суди допускають помилки при квалi-
1 фiкацiє дiй винних осiб, вiдмежуваннi одних злочинiв вiд iн-
ших, вирiшеннi питань про наявнiсть або вiдсутнiсть квалiфi-
куючих ознак та призначеннi мiр кримiнальних покарань>.
У Постановi вiд 28 червня 1991 р. №3 <Про судову прак-
тику в справах про хулiганство> Пленум Верховного Суду
Украєни зазначив, що <деякi суди як хулiганство квалiфi-
? кують дiє осiб, якi вчинили бiльш тяжкi злочини, засуджу-
ють за ч. I ст. 206 КК Украєни осiб, якi вчинили злiсне чи
особливо злiсне хулiганство, кримiнально-каране хулiган-
ство розцiнюють як дрiбне хулiганство i, навпаки, до кри-
мiнальноє вiдповiдальностi притягують осiб, якi вчинили
дрiбне хулiганство. Допускають iншi помилки при квалiфi-
кацiє дiй винних>.
Велике практичне значення квалiфiкацiя дiяння мау то-
/i що вона визначау:
1) юридичну оцiнку вчиненого дiяння, його суспiльну
сутнiсть i небезпечнiсть (тяжкiсть);
2) мiру вiдповiдальностi i мiру покарання;
3) суттуво посилюу кримiнальну вiдповiдальнiсть за
вчинення наступних злочинiв пiсля вiдбуття пока-
рання за попереднiй (п. I ст. 41, ч. 2 ст. 86, п. <З>
i.: Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та
iiпьiiих справах.-К., Є995рнС6.
iсамо.-С. 111-112. <.. --
-П-"-
i само.-С. 169.
ст. 93, ч. 2 ст. 117, ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 142 та деякi iн-
шi норми КК Украєни);
4) пiдстави для визнання особи особливо небезпечним
рецидивiстом (ст. 26 КК Украєни);
5) правовi наслiдки кримiнальноє вiдповiдальностi (по-
збавлення певних прав -ст. 31,38 КК Украєни, суди-
мiсть -ст. 55 КК Украєни, адмiнiстративний нагляд -
ст. 196 КК У краєни).
Для квалiфiкацiє мають значення не всi ознаки конкрет-
ного дiяння, а лише тi з них, що характеризуються, визна-
чаються кримiнально-правовим змiстом - якi у ознаками
складу злочину. Перелiк ознак дiяння, якi враховуються
при квалiфiкацiє, обмежений законом - рамками складу
злочину. Але за межами складу злочину перебувау чимало
iнших ознак, обставин, якi мають кримiнально-правове
значення - суспiльно-громадська характеристика особи
субукта, склад його сiмє, стан здоровя, професiя, збiг пев-
них обставин тощо. Згiдно з цим, у кожному злочинi можна
видiлити такi групи ознак:
1) вся сукупнiсть ознак i властивостей злочину;
2) ознаки i властивостi, що мають значення для вирi-
шення кримiнальноє справи за сутнiстю;
3) кримiнально-правовi ознаки - ознаки складу злочину.
Характеристика кримiнально-правових особливостей
всiх ознак вчиненого дiяння свiдчить, що для його квалiфi-
кацiє вирiшальне значення мають не всi, а лише деякi озна-
ки злочину. При вiдмежуваннi, наприклад, викрадання зо-
всiм не використовуються ознаки субуктивноє сторони,
оскiльки цими ознаками викрадання не вiдрiзняються. Всi
вiдомi способи викрадання чужого майна вчинюються ли-
ше навмисно i з корисливих мотивiв. Причому й умисел
всiх викрадань лише прямий, оскiльки викрасти чуже май-
но без бажання неможливо. При квалiфiкацiє викрадання
найбiльше помилок трапляуться тодi, коли незадовiльно
оцiненi i врахованi ознаки способу вчинення дiяння (таумно
чи вiдкрито, з насильством, небезпечним для життя i здо-
ровя потерпiлого чи не небезпечним, тощо), коли визнача-
18
уться - викрадення було вчинено одним субуктом чи гру-
пою осiб, викрадення було закiнченим чи дiяння утворюу
лише замах на вчинення злочину, або тодi, коли визначау-
ться розмiр викраденого. Судова практика свiдчить, що
саме такi помилки трапляються при квалiфiкацiє викраден-
ня чужого майна. Так, судова колегiя Верховного Суду
Украєни у своєй ухвалi вiд IЗ грудня 1988 р. у справi Я. та
М. зазначила, що суд допустив помилку при вiдмежуваннi
вимагання вiд грабежу або вiд розбою. При такому вiдме-
жуваннi, - зазначила колегiя, - необхiдно враховувати, що
при вимаганнi погроза насильством спрямована на одержання
майна в майбутньому, а не в момент застосування погрози.
Отже, помилка виникла через неправильну оцiнку судом ли-
ше однiує ознаки - моменту отримання майна за намiром зло-
чинця. В iншiй справi суд припустився помилки, неправильно
I визначивши вартiсть викраденого державного майна. Такi ж
помилки трапляються i при квалiфiкацiє iнших злочинiв. На-
приклад, замах на вбивство (ст. 17 i ст. 94 КК Украєни) вiд
Iiаподiяння потерпiлому тяжких тiлесних ушкоджень (ч. I
Iст. 101 КК Украєни) вiдрiзняуться у бiльшостi випадкiв лише
Iоднiую ознакою субуктивноє сторони складу злочину -
iом умислу. Теорiую i практикою вже давно доведено, що
iах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умис-
)м або, iнакше кажучи, дiяння може квалiфiкуватися як за-
iх на вбивство лише тодi, коли воно було вчинене з прямим
мислом.

Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) -> вторая страница книги


Нам хотелось бы, чтобы деловая книга Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) автора Коржанський М.И. понравилась бы вам!
Если так окажется, тогда вы можете порекомендовать эту книгу Кримiнальне право Украiни (Особлива частина) своим друзьям, установив у себя гиперссылку на эту страницу с произведением: Коржанський М.И. - Кримiнальне право Украiни (Особлива частина).
Ключевые слова страницы: Кримiнальне право Украiни (Особлива частина); Коржанський М.И., скачать, бесплатно, читать, книга, онлайн, ДЕЛОВОЙ

А - П

П - Я